40030, м. Суми, провул. Громадянський, 1, а/с 24, e-mail : ecosumy@sm.ukrtel.net
 
   
  Новини, анонси
Екологічний бюлетень
Адміністративні (державні) послуги
Регіональні екопроблеми
Заповідні скарби Сумщини
→ Природно-заповідний фонд області
→ Нові заповідні об'єкти
Екологічна експертиза
Державні закупівлі
ІГромадська рада
Стан довкілля (доповідь)
Структура управління :
→ Керівництво Держуправління
→ Обласне управління
→ Графік прийому по районах
→ Вакансії
 
2003 © Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області. Всі права захищено. Виготовлено в студії Сrisp
   
 

Головна : Заповідні скарби Сумщини

 

 

 

 

Головна : Нові заповідні об'єкти

18.01.2012

2 Лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь.

В цьому році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом "Водно-болотні угіддя і туризм". Цей девіз актуальний з огляду на те, що туризм, пов'язаний з водно-болотними угіддями, є надзвичайно популярним видом відпочинку.
Згадаймо, що водно-болотні угіддя це річки і озера, морське узбережжя і лимани, і з рештою болота. Всі ці території активно використовуються для рибалки і полювання, пляжного та активного відпочинку, різноманітних водних видів спорту. Саме тому використання водно-болотних угідь для туризму має велике значення як на місцевому, так і на національному рівнях. Ця діяльність сприяє економічному розвитку та створює можливості для подальшого сталого розвитку регіонів.
Водночас водно-болотні угіддя надають широкий спектр екосистемних послуг і забезпечують населення необхідними природними ресурсами - від чистої води та продуктів харчування до будівельних матеріалів.
Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою "Рамсарська конвенція" за назвою міста заснування - Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Цього року Конвенція святкує свою 41-шу річницю.
29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного Закону, Україна поновила своє членство і входить в число 160 країн -Договірних сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних сторін, яка проводить свої наради один раз на три роки. Остання - 10-а нарада Конференції Договірних сторін відбулася у жовтні-листопаді 2008 року у м. Шангвон (Республіка Корея). Наступна Конференція відбудеться в Румунії у липні 2012 року.
Згідно із статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна - Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
В даний час перелік включає 1970 угідь загальною площею 190,7 млн. га. Серед них і наші 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис.га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду України.
Необхідно відмітити, що у 2011 році були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 147-р "Про погодження надання водно-болотним. угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення" -(щодо 9 угідь) та від 21.09.2011 № 895-р "Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення" (щодо 4 угідь). Відповідні матеріали направлено до Секретаріату Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя для включення зазначених угідь до Рамсарського списку водно-болотних угідь.
Також у 2001 році поновлено інформаційні описи 33 водно-болотних угідь міжнародного значення та підготовлено Національну доповідь України про виконання Рамсарської конвенції протягом 2009-2011 років до 11 засідання Конференції Договірних сторін Рамсарської конвенції.
В Україні питання охорони, використання та відтворення водно-болотних екосистем регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991) та Водним кодексом України (1995). Пріоритетами національної політики у цій сфері охорони є виявлення; цінних водно-болотних угідь, забезпечення їх охороною, а також екологічно безпечне використання їх ресурсів.
Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об'єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни ."Сподіваємося, що Ви приєднаєтеся до нас і зробите свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для усіх людей водно-болотних угідь!

28.11.2011

Рішення 11 сесії Сумської обласної ради 6 скликання від 18.11.2011 р. "Про заходи щодо посилення охорони рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області" >>>

ПОЖЕЖАМ - НІ!

З настанням теплої, а часом і спекотної сонячної погоди виникла велика ймовірність лісових пожеж. Тим більше, що виникненню пожеж у місті сприяє те, що багато людей проводять ці спекотні дні на природі.
У зв'язку з цим, слід дотримуватися заходів безпеки. Перш за все необхідно чітко пам'ятати, що в лісогосподарських зонах категорично заборонено розводити вогнища, кидати недопалені цигарки або сірники. Порушення цих вимог передбачає адміністративну відповідальність, а ще гірше може призвести до пожежі та непередбачуваних наслідків.
До речі, згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, на правопорушників відповідно із ст. 152 КУАП накладається штраф від 340 до 1360 грн. без попередження. За минулий рік такий засіб впливу неодноразово застосовувався до правопорушників.
Тож не наражайте на небезпеку себе, людей навколо та природу. Це допоможе Вам уникнути зайвих неприємностей та збереже здоров'я, гарний настрій. Якщо Ви вирішили розвести багаття на дачній або присадибній ділянці, то робіть це не ближче 15 м від будівель. Само вогнище обов'язково обкопайте навколо та постійно контролюйте процес горіння і майте поруч запас води для гасіння.
Будьте обережні при поривах вітру на сухій траві, вогонь може вмить розгорітися до великих розмірів та створити загрозу людям чи господарським спорудам.
Ніколи не залишайте непогашене багаття.
Отже, щоб гарний настрій супроводжував Вас на відпочинку, не забувайте про заходи безпеки, будьте уважними та обережними, не допускайте виникнення надзвичайних ситуацій.

2011 р. - Рік кажана в Європі, 2012 р. - Всесвітній рік кажана.

Рік кажана - кампанія, ініційована Угодою про збереження популяцій європейських видів кажанів (EUROBATS). Кампанію підтримано UNEP - Програмою Об'єднаних націй по збереженню навколишнього середовища.
На 6-й Зустрічі сторін EUROBATS Угоди одностайно прийнято резолюцію щодо оголошення 2011 та 2012 рр. Роком кажана: 2011 рік - Рік кажана в Європі, 2012 - Всесвітній рік кажана.
Вирішено присвятити європейську кампанію "Року кажана" ключовій темі:
"Разом з кажанами: кажани - дивовижні та необхідні сусіди".
Наразі до кампанії залучилися ще ряд організацій та інституцій - Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, Група з рукокрилих Міжнародного Союзу Охорони Природи, Всесвітня асоціація зоопарків та акваріумів тощо.

Приєднуйтесь і Ви! Кожен може зробити щось добре для кажанів!

Що можна зробити? Наприклад...
Розповісти друзям про те, що 2011-й рік - Рік кажана в Європі.
Спростувати публічно хоч одну байку про кажанів.
Розповісти друзям про те, хто такі кажани чому вони потребують нашого доброзичливого до них ставлення.
Врятувати колонію кажанів, захистив її від знищення / руйнування / турбування.
Підготувати який-небудь популярний або науковий огляд про кажанів вашої місцевості!

Нові об"єкти природно-заповідного фонду області.

18.11.2011 рішенням Сумської обласної ради оголошено зміни в мережі природно-заповідного фонду області>>>

15.10.2010 рішенням Сумської обласної ради оголошено зміни в мережі природно-заповідного фонду області>>>

13.07.2009 РОЗПОРЯДЖЕННЯ голови обласної державної адміністрації від 13.07.2009 №301"Про погодження створення самостійного природного заповідника "Михайлівська цілина" >>>

09.07.2009 рішенням Сумської обласної ради погоджено створення самостійного природного заповідника "Михайлівська цілина" >>>

09.07.2009 рішенням Сумської обласної ради оголошено зміни в мережі природно-заповідного фонду області >>>

18.12.2008 рішенням Сумської обласної ради оголошено зміни в мережі природно-заповідного фонду області>>>

28.07.2008 РОЗПОРЯДЖЕННЯ голови обласної державної адміністрації від 28.07.2008 №527 "Про розвиток мережі природно-заповідних територій області" >>>

27.06.2008 рішенням Сумської обласної ради оголошено зміни в мережі природно-заповідного фонду області >>>

27.07.2007 рішенням Сумської обласної ради оголошено розширення мережі об'єктів природно-заповідного фонду області>>>

РОЗПОРЯДЖЕННЯ голови обласної державної адміністрації від 28.02.2008 №100 "Про проект обласної програми підготовки та проведення заходів щодо відзначення 80-річного ювілею відділення Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина" та вирішення його першочергових проблем на 2008-2010 роки" >>>

РОЗПОРЯДЖЕННЯ голови обласної державної адміністрації від 28.02.2008 №101 "Про координаційну раду з підготовки та проведення заходів щодо відзначення 80-річчя відділення Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина" та вирішення його першочергових проблем" >>>

РІШЕННЯ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ п'ятого скликання від 16.05.2008 "Про обласну програму підготовки та проведення заходів щодо відзначення 80-річного ювілею відділення Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина"та вирішення його першочергових проблем на 2008-2010 роки" >>>

27.07.2007 рішенням Сумської обласної ради затверджено положення про охоронну зону гідрологічної пам'ятки природи "Ведмедівська криниця" >>>

28.05.2007 РОЗПОРЯДЖЕННЯ голови обласної державної адміністрації від 28.05.2007 №278 "Про створення національного природного парку "Тростянецько-Ворсклянський">>>

04.04.2007 рішенням Сумської обласної ради погоджено створення національного природного парку "Тростянецько-Ворсклянський">>>

17.01.2011

У 2011 році гербарій Національного природного парку "Деснянсько-Старогутський" святкує свій перший ювілей - 10 років. На сьогодні колекція налічує понад 2000 одиниць зберігання: гербарних аркушів судинних рослин, пакетів з мохами та лишайниками. Є і обмінний фонд. Гербарна колекція стала основою для підготовки анотованих списків вищих судинних рослин та мохоподібних національного парку. та Деснянського біосферного резервату. Крім зразків, зібраних на території національного парку, у гербарії зберігаються рослини з Львівської і Луганської, Тернопільської і Херсонської областей. Для зберігання колекції створені належні умови. Виготовлено 5 спеціальних шаф, всі зразки судинних рослин основної колекції змонтовані. Каталог ведеться у вигляді електронної бази даних.

* * *

З метою збереження цінних природних комплексів, на підставі статей 51-54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", керуючись статтею 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласна рада рішенням від 18.11.2011 "Про зміни в мережі територій та об'єктів природно -заповідного фонду області" вирішила затвердити перелік цінних природних територій та штучно створених об'єктів, які оголошуються об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення. Серед новостворених об'єктів місцевого значення- ладшафтний, гідрологічний та два загальнозоологічних заказника, ботанічна пам'ятка природи та дендрологічний парк.

Гідрологічний заказник "Шагова" - заболочений масив з ділянками сіножатей як регулятор гідрологічного режиму р. Есмань та прилеглої до неї території, що є осередком зростання рідкісних і занесених до Червоної книги України видів рослин - пальчатокорінника травневого, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги - латаття білого та глечиків жовтих. Місце мешкання рідкісних, занесених до Червоної книги України, видів тварин, серед яких - мінога українська, лелека чорний (на годівлі), шуліка чорний (на гніздуванні), горностай, видра річкова, кажан пізній, нетопир лісовий. На території заказника розташований об'єкт природно-заповідного фонду іншої категорії - гідрологічна пам'ятка природи "Джерело біля с. Вікторове", що представляє собою самовитічне джерело води.
Має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, пізнавальну і освітньо-виховну цінність
Дендрологічний парк "Дендропарк Конотопського лісгоспу" - у складі парку 61 вид деревних і чагарникових порід, з них 53 види екзотичних порід. Дерева і кущі висаджені біогрупами з урахуванням їх ярусності.
Має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну, пізнавальну і освітньо-виховну цінність.
Ландшафтний заказник "Образ" - частина типового лісостепового ландшафту з липово-дубовими і дубово-липово-кленовими лісами, що є осередком зростання рідкісних і занесених до Червоної книги України видів рослин - гніздівки звичайної, цибулі ведмежої, грибів -грифоли листуватої. На території лісового масиву розташоване самовитічне джерело води, пов'язане з історією краю.
Має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну, пізнавальну і освітньо-виховну цінність.

* *

Національний природний парк - природоохоронна та рекреаційна установа

Кожного, хто приїжджає на нашу Сумську землю, вражає її неповторна краса, мальовничі ландшафти, смарагдові шати лісів, різноманітність флори та фауни. А головне - природні умови, родючість земель, багатство надр, що сприяють розвитку аграрного й індустріального сектору економіки. Тому проблема раціонального природокористування, збереження довкілля нашого краю, його унікальних територій та об'єктів набуває великого практичного значення.
Однією з найефективніших форм охорони цінних природних об'єктів і територій є їх заповідання - взяття під охорону держави. Створення заповідних територій необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних об'єктів тощо.
Заповідь - це благородний і священний поклик віри у майбутнє, що на межі тисячоліть дійшов до наших днів із глибини сивої прадавнини.
В історичному процесі взаємодії суспільства і природи склався такий тип взаємодії, коли можливе не лише виключення природної території з господарського використання, а її використання без нанесення їй шкоди. При цьому цілком можливе отримання соціально-економічних вигод з одночасним підтриманням і відновленням природних багатств. Втіленням такої ідеї стали багатофункціональні природоохоронні території - національні природні парки (НПП).
Перший в Україні Карпатський НПП був створений у 1980 році на площі 50 тис. га. Нині в державі створено більше 20 національних природних парків, а до 2020 року їх планується довести до 50.
Що ж таке національний природний парк?
Відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України":
НПП - це природоохоронна, науково-дослідна та рекреаційна установа загальнодержавного значення, яка створюється для збереження у природному стані типових або унікальних природних комплексів та забезпечення умов для організованого відпочинку. НПП є державною установою, має адміністрацію, утримується за рахунок коштів з державного бюджету.
Яка мета створення національного природного парку?
НПП створюється на територіях, де добре збережені природні комплекси та об'єкти, є умови для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах. НПП оголошується з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Одним із важливих напрямків діяльності НПП є здійснення освітньо-виховних заходів для місцевого населення та туристів, проведення екскурсій, лекцій, бесід тощо.
Яка структура національного природного парку?
Для НПП розробляється проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів. З урахуванням їх природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей, виділяються функціональні зони. В заповідній зоні встановлюється режим охорони, який має сприяти збереженню та відновленню природної рослинності і тваринного світу, проводяться наукові дослідження, забороняється будь-яка господарська діяльність. В зоні рекреації крім природоохоронної, науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності, санітарних, вибіркових та реконструктивних рубок лісу, здійснюється відпочинок та оздоровлення населення, збір грибів та ягід, спортивне рибальство та інші види рекреаційної діяльності. В межах господарської зони проводиться традиційна господарська діяльність з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища. Для усіх зон, їх окремих ділянок розробляються науково-обгрунтовані режими охорони, відтворення та раціонального використання природних ресурсів.
Як впливає створення парку на життя і діяльність місцевого населення?
Штат НПП формуватиметься з місцевих жителів та працівників лісгоспів, його утримання здійснюється за кошти Державного бюджету та Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
Запровадження режиму охорони території НПП, здійснення заходів по відновленню природних ресурсів дозволяє суттєво примножити багатство місцевої флори та фауни.
На більшій території НПП зберігаються традиційні види природокористування, у т.ч. сінокосіння, випас худоби, спортивне рибальство, бджільництво, збір грибів, ягід та лікарських рослин, заготівля дров тощо.
Рекреаційна діяльність на території НПП є прямою інвестицією в економічний розвиток регіону. Вона здійснюється шляхом створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів на лоні природи і включає облаштування екологічних та туристичних маршрутів і зон відпочинку; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності (надання платних послуг відвідувачам щодо розміщення, харчування, супроводу); надання інформаційних послуг через випуск друкованої, фото- та відеопродукції; попередження правопорушень та засмічення території; запобігання виникненню пожеж тощо.
І найголовніше: національні природні парки створюються для людей, а не люди для національних природних парків!
Просимо з порозумінням поставитись до питання створення національних природних парків.
Разом збережемо для нащадків прекрасні куточки нашої природи!

Червона книга України

Закон України "Про Червону книгу України" (07.02.2002 р.) визначає об'єкти Червоної книги - це рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
ЧКУ - офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження та відтворення.
Об'єкти ЧКУ належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України. Права власників об'єктів ЧКУ можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.
Охорона та відтворення об'єктів ЧКУ - комплекс організаційних, правових, економічних, наукових, інших заходів, спрямованих на забезпечення збереження, охорони та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу.
Охорона об'єктів ЧКУ забезпечується шляхом:
-Установлення особливого правового статусу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, заборони або обмеження їх використання;
-Систематичної роботи з виявлення місць їх перебування (зростання), проведення постійного спостереження за станом їх популяцій;
-Пріоритетного створення об'єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об'єкти ЧКУ, та шляхи міграції;
-Створення центрів для збереження генофонду зазначених об'єктів; розведення їх у спеціально створених умовах (зоопарках бот. Садах, розплідниках, дендропарках тощо).

Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та розповсюдження ЧКУ не рідше одного разу на 10 років. Вперше ЧКУ була випущена в 1980 році однотомним виданням. Крім 85 видів тварин до неї було занесено 151 вид судинних рослин, проте список виявився неповним і не відображав усього видового різноманіття і багатства фауни і флори України.
Наступне видання ЧКУ було в 1996 році у вигляді окремих томів рослинного і тваринного світу. Містило 541 видів рослин і грибів та 383 види тварин.

З часу виходу друком другого видання ЧКУ пройшло 13 років, тому назріла нагальна необхідність підготовки третього, значно доповненого та виправленого видання. За цей період ситуація із збереженням рідкісних видів у цілому погіршилася. Зараз чисельність популяцій багатьох видів продовжує знижуватися, ареали скорочуються або фрагментуються, а деякі види, що наводилися в другому виданні ЧКУ, не вдалося знайти у природі протягом останніх десятиліть, незважаючи на цілеспрямовані пошуки.
Разом з тим, загроза знищення окремих популяцій стає реальною для дедалі більшої кількості видів, особливо вузько ареальних ендеміків, реліктів та таких, що знаходяться на межі свого ареалу. При цьому, деякі ще кілька десятиліть тому звичайні види зараз у результаті нищівної експлуатації настільки швидко втрачають запаси, що вже потребують занесення до ЧКУ.
У новому виданні список рослин та грибів, які потребують охорони, нараховує 826 видів, тобто порівняно з другим виданням, він збільшився на третину (35 %). З нового видання ЧКУ було виключено 26 видів.
Тваринний Світ України нараховує бл. 45 тис. видів, серед яких чимало рідкісних, реліктових або ендемічних видів. Зростаючий антропогенний тиск продовжує негативно впливати на тваринний світ, і все більша кількість видів потребує охорони. Головними чинниками негативного впливу на тваринний світ є знищення та трансформація природних екосистем, надмірне комерційне використання тваринного світу та браконьєрство. До третього видання ЧКУ занесено 542 види тварин.