20.01.2010

Інформація про стан довкілля за даними моніторингових спостережень за 2009 р.

Суб'єкти обласної системи моніторингу довкілля:
- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області;
- Державна екологічна інспекція в Сумській області;
- управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації;
- Сумська обласна санітарно-епідеміологічна станція;
- Сумське обласне управління водного господарства;
- Сумський центр "Облдержродючість";
- Сумський обласний центр з гідрометеорології;
- Сумське обласне головне управління земельних ресурсів;
- Сумське обласне управління лісового господарства;
- ОКАП "Сумиоблагроліс",
- Сумське обласне управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.

Спостереження за станом атмосферного повітря.
(за інформацією Сумського обласного центру з гідрометеорології).

Розташування стаціонарної мережі спостережень гідрометеорологічної станції на території області:
" моніторингові спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м. Суми проводились на трьох стаціонарних постах:
ПСЗ № 3 - м. Суми вул. Сумсько-Київських дивізій, 26;
ПСЗ № 4 - м. Суми вул. Харківська, 125;
ПСЗ № 5 - м. Суми вул. Металургів, 2.
" метеостанції:
Дружба - смт. Дружба, Ямпільського р-ну, вул. Тельмана, 22;
Глухів - м. Глухів вул. Хреннікова, 2;
Конотоп - м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 104;
Ромни - м. Ромни , вул. Щорса, 93;
Лебедин - м. Лебедин, вул. Грушева, 5;
Авіаметстанція Суми - м. Суми, вул. Кірова, 168.
Спостереження за вмістом пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, аміаку, формальдегіду в грудні проводились щоденно на 3-х стаціонарних постах.
За минулий місяць відібрано 1299 проб атмосферного повітря.
Середньомісячні концентрації перевищували санітарні норми в атмосферному повітрі по оксиду вуглецю в 1,4 рази, діоксиду азоту в 1,3 рази та формальдегіду в 1,2 рази. Інші інгредієнти, що визначались, нижче або на рівні санітарних норм.
Максимальна концентрація оксиду вуглецю перевищувала максимально разову ГДК в 1,4 рази 3 грудня при південному напрямку вітру швидкістю 5 м/с по вул. Металургів, 2, по діоксиду азоту в 1,3 рази 22 грудня при південному напрямку вітру швидкістю 6 м/с по вул. Харківській, 125, в 1,2 рази 19 грудня при схід-ному напрямку вітру швидкістю 4 м/с по вул. Металургів,2, та в 1,1 рази 29 грудня при західному напрямку вітру швидкістю 9 м/с по вул. Сумсько-Київських дивізій, 26.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по діоксиду азоту становила 12%.
У порівнянні з попереднім місяцем забруднення атмосферного повітря міста по пилу, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, формальдегіду зменшилось, діоксиду сірки, оксиду азоту, та аміаку утримувалось майже на одному рівні.
Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря у грудні не спостерігалось.
Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря щоденно проводила авіаметеорологічна станція Суми. Радіаційний фон у грудні по м. Суми складав 11-13 мкР/год , і не перевищував допустимих значень.
Відбір проб атмосферного повітря на важкі метали та бенз/а/пірен здійснює лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря Сумського ЦГМ на ПСЗ №3 вул. Сумсько-Київських дивізій, 26 та ПСЗ №5 вул. Металургів,2. Визначення середньомісячних концентрацій проводять лабораторії центра-льної геофізичної обсерваторії та Донецького ЦГМ.

Стан атмосферного повітря.
(за інформацією Державного управління охорони навколишнього природного середовища)

Незначне зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення по Сумській області у 2005-2008 роках пов'язане із зростанням обсягів виробництва. Одночасно на підприємствах за допомогою впровадження природоохоронних заходів забезпечено утримання валових показників на рівні минулих років.
Статистичні дані за 2009 рік будуть надані Головним управлінням статистики після 15 березня 2010 року, тому аналіз забруднення атмосферного повітря проводиться за 9 місяців 2009 року.
Протягом 9 місяців 2009 року кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення області становила 20,256 тис. т, що складало біля 1% обсягу викидів в атмосферне повітря України.
Щільність викидів по області на кв. км становила 0,850 т, у розрахунку на одну особу - 17,0 кг.
Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства добувної промисловості, переробної промисловості (хімічне ви-робництво та виробництво машин та устаткування).
У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: м. Суми - 6,564 тис. т, або 32,4 %, Сумський р-н. - 6,509 тис. т, або 32,1%, Роменський р-н. - 3,225 тис. т, або 15,9 %, Охтирський р-н. - 2,129 тис. т або 10,51%. Серед населених пунктів Сумської області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми - 6,564 тис. т, Конотоп - 0,236 тис. т., Шостка - 0,226 тис. т, Охтирка - 0,192 тис. т.
Більше всього страждають від забруднення повітря мешканці міст Суми - 23,6 кг на 1 особу, Охтирка - 3,8 кг на 1 особу, Ромни - 3,0 кг на 1 особу, Шостка - 2,8 кг на 1 особу.
Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: незадовільний технічний стан великої кількості транспортних засобів підприємств та індивідуальних власників.
Також одною з основних проблем міста щодо охорони атмосферного повітря є питання морально та фізично застарілого технологічного обладнання промислових підприємств. За останні роки майже на всіх підприємствах області установки очистки газу, технологічне обладнання не оновлювались (кількість обладнання з терміном експлуатації 40 років і більше складає більше 70%). На промислових підприємствах області на протязі останніх років майже не впроваджувались найкращі доступні, екологічно чисті технології.
Крім того, не вирішеною залишається проблема збільшення антропогенного навантаження на довкілля підприємств нафтогазового комплексу. В Сумській області видобуток нафти та газу пов'язаний з утворенням великої кількості забруднюючих речовин під час спалювання газу на факелах. В області налічується біля 60 факельних установок. Всього викиди забруднюючих речовин підприємств наф-тогазового комплексу складають біля 25% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області.

Лабораторний контроль атмосферного повітря
(за даними Державної екологічної інспекції в Сумській області)

Протягом 2009 р. на 11 підприємствах області проводився інструментально-лабораторний контроль за викидами від стаціонарних джерел забруднення.
Проконтрольовано 60 стаціонарних джерел забруднення, відібрано 360 об'єднаних проб, виконано 2642 визначення. Встановлено 1 перевищення ГДВ (ТПВ).

Водні ресурси Сумської області.

Сумська область розташована в північній частині України. На півночі і сході вона межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російсь-кої Федерації, на півдні і південному сході - з Полтавською і Харківською, на заході - з Чернігівською областями України. Вся її територія знаходиться в басейні Дніпра у межах басейнів 4-х його приток 1-го порядку: Десни (45.5%), Сули (18.6%), Псла (23.4%) і Ворскли (12.5%).
Гідрографічна сітка Сумської області включає одну велику річку - Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на протязі 37 км, се-редні річки - Сейм (167 км у межах області), Клевень (124 км), Сулу (152 км), Псел (176 км), Хорол (60 км) і Ворсклу (122 км).
Крім того, в області налічується 1536 малих річок та струмків загальної довжиною 7170 км, у тому числі 195 річок завдовжки понад 10 км, 1001 водо-тік завдовжки від 1 до 10 км та 340 водотоків довжиною менше 1 км.
У Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею водної поверхні 10948 га загальним повним об'ємом 124.3 млн.м3 та 46 водосховищ загальною площею водної поверхні 4899.4 га та загальним повним об'ємом 102.7 млн.м3. В розташуванні ставків по території області є певна особли-вість. В північних районах області, в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі.
Прогнозні ресурси підземних вод у Сумській області становлять 1251.5 млн.м.3 на рік. Затверджені експлуатаційні запаси становлять 210.8 млн.м3 на рік. Питомі прогнозні ресурси на одного жителя складають 944 м3 на рік, експлуатаційні - 160 м3 на рік.
Забезпечення водними ресурсами Сумської області і її районів достатнє і більш-менш рівномірне. Як населення, так і усі галузі економіки області не відчувають проблем у забезпеченні як питною, так і технічною водою. Так, загальне споживання підземної (питної) води у області становить 29.5% її експлуатаційних запасів, у тому числі споживання води населенням 18.7%, а у промисловості та сільському господарстві 10.8%. Використання поверхневої (технічної) води становить 4.0% поверхневого стоку, що сформувався на території області.
У найближчій перспективі населення Сумської області і її економіка будуть у достатній мірі забезпечені водними ресурсами як у кількісному, так і у якісному плані.

Протягом звітного періоду (IVквартал 2009 року) представниками лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Сумської гідрогеолого-меліоративної партії в створах передбачених "Програмою державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України" було відібрано та проаналізовано 31 проба води з 15 відкритих поверхневих водойм.
Аналіз гідрохімічних показників досліджених проб не виявив аномальних перевищень ГДК (гранично-допустимих концентрацій).
Відбори проб води з транскордонних водних об'єктів та їх обстеження (струмок Знаменка, р. Знобовка, р. Бобрик) спільно з представниками Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області (Росія) вказують, що стан струмка Знаменка знаходився під впливом антропогенного навантаження скиду стічних вод з очисних споруд смт. Біла Березка та деревообробного комбінату і оцінюється як задовільний.
Відбори проб води з транскордонних водних об'єктів та їх обстеження (р. Ворскла, с. Козінка; р. Ворсклица, с. М. Орловка ) спільно з представниками ФДУ " УЕ Білгородського водосховища" Білгородської області (Росія) вказують на то, що стан даних водойм оцінюється як задовільний.
Всього спільно з представниками Російської Федерації за звітний період відібрано 6 проб води на прикордонних створах. Збіжність результатів вимірювань задовільна.
У Ivкварталі 2009 року у річках області підвищеним був вміст органічних сполук та марганцю у наступних створах: р. Псел, р. Івотка, р.Шостка, р. Клевень, р Сейм. Але перевищення ГДК були не значні.
За результатами аналітичного контролю виявлені перевищення ГДК по СанПін №4630-88 у р. Єзуч ( с. В'язове, вище водозабору м. Конотоп ) за такими показниками: ХСК в 2,9 рази, БСК в 3,8 рази, заліза загального в 1,9 рази і марганцю в 1,4 рази . Ці результати є характерними для даного водного об'єкту згідно иявлю поного спостереження. У р. Єзуч (с. Сарнавщина, нижче м. Конотоп ) виявлені пе-ревищення ГДК за такими показниками: ХСК в 4,0 рази, БСК в 5,9 рази, заліза загального в 2,0 рази і марганцю в 1,7 рази. Неефективність роботи Конотопських очисних споруд (КП ВУВКГ) є фактором забруднення р. Єзуч. До цієї водотоки потрапляють недостатньо очищені стічні води КП ВУВКГ, що погіршує стан річки нище м. Конотоп. Характеристика р. Єзуч залишається незадовільною.
За звітний період відібрано 6 проб води з р. Псел, р. Сейм, р. Ворскла, р. Ворсклиця та р. Клевень для радіологічного моніторингу. Підготовлені проби були надіслані до лабораторії Дніпровського БУВР для подальшого аналізу. Облводгосп додатково проінформує иявлю позитив охорони навколишнього природ-ного середовища про радіологічний стан в поверхневих водоймах області.

Аналіз якості водних об'єктів на території області
(за даними Державної екологічної інспекції в Сумській області).

За 2009 рік було відібрано і проаналізовано 757 проб води, в яких виконано 11700 визначень. Проконтрольовано 237 водних об'єктів, в тому числі 27 річок, 160 ставків, 50 спостережних свердловин. Перевірено 49 підприємств, на яких проконтрольовано 38 скидів стічної води у водойму, всього ж відібрано 240 проб стічної води. За 12 місяців проконтрольовано 243 створи, із них: по затвердженій програмі - 16 пунктів та 26 створів.

р. Ворскла
Р. Ворскла на території Сумської області у 2009 р. контролювалася в 17 створах, при цьому 4 створи рибогосподарського водокористування - на самій Ворсклі; інші 13 створів господарсько-побутового користування - на її притоках.
У створі на кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико Писарівського району) всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: розчинені ортофосфати - 2,2 ГДК (2008 р. - 1,7 ГДК); органічні речовини - БСКп - без перевищень (2008 р. - 2 ГДК); марганець - 3,8 ГДК (2008 р. - 3 ГДК), залізо загальне - 1,5 ГДК ( 2008 р. - без перевищень ).
На території Велико Писарівського району р. Ворскла не зазнає впливу зворотних вод підприємств.
Підприємства Тростянецького району скидають свої зворотні води до р. Бо-ромля, притоки 1-го порядку р. Ворскли, та рівчака Безіменного, притоки 2-го порядку р. Ворскли. Очисні споруди КП "Тростянецькомунсервіс" м. Тростянець працюють недостатньо ефективно, тому їх зворотні води впливають на якість води у рівчаку Безіменному. Зафіксовано перевищення ГДК для водойм господарсько - побутового водокористування за показниками: БСКп - 2,5 ГДК (2008 р. - 2,6 ГДК); ХСК - 1,2 ГДК (2008 р. - 1,4 ГДК). Нижче скиду зливових вод ЗАТ "Крафт Фудз Україна" в р. Боромля перевищень ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування в цьому році не зафіксовано.
На протязі останніх років озеро Ігнатенкове, що через систему канав та илих річок зв'язано з р. Ворскла, забруднюється зворотними водами, які виходять після очисних споруд ДП "Водоочистка" ТОВ "Водоторгприлад" м. Охтирка та філії "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось". У 2009 році якість води в о. Ігна-тенкове не відповідала нормативам для водойм господарсько - побутового користування за показниками: БСКп - 32,2 ГДК (2008 р. - 10,8 ГДК); амоній сольовий - 4,1 ГДК (2008 р. - 3 ГДК); ХСК - 12,8 ГДК (2008 р.- 5,2 ГДК); завислі речовини - 1,3 ГДК (2008 р. - 2 ГДК); залізо загальне - 2 ГДК (2008 р. - 1,1 ГДК); розчинені ортофосфати - 3,4 ГДК (2008 р. - 2,8 ГДК), сухий залишок - 1,2 ГДК ( 2008 р. - без перевищень ).
Далі річка Ворскла тече по сільській місцевості без відчутного антропогенного навантаження. На кордоні з Полтавською областю (с. Куземин Охтирського району) перевищення нормативів для водойм рибогосподарського користування фіксувалося за показниками: БСКп - 1,5 ГДК (2008 р. -1,4 ГДК ); розчинені орто-фосфати - 4,5 ГДК (2008 р. - 1,9 ГДК); марганець - 3 ГДК (2008 р. - 4 ГДК), залізо загальне - 1,9 ГДК ( 2008 р. - без перевищень ).

р. Сула
Річка Сула бере свій початок на території Сумської області, проходить Білопільським, Недригайлівським та Роменським районами.
Контроль за якістю води у звітному році проводився на 11 створах річки Су-ли: 8 - господарсько-побутового та 3 - рибогосподарського водокористування.
В контрольних створах вище та нижче скиду з очисних споруд КП "Недригайлівводосервіс" якість води за основними показниками відповідала нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування, незначне перевищення зафіксовано по вмісту завислих речовин - 1,3 ГДК.
Вміст забруднюючих речовин в створах вище та нижче скиду з очисних споруд філії ЗАТ "Слобожанська будівельна кераміка" (с. Плавинище Роменського району) на протязі року знаходився в межах нормативів для водойм господарсько-побутового користування, незначне перевищення зафіксовано по вмісту органічних речовин - 1,5 ГДК
У створі вище м. Ромни всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за ви-ключенням: розчинені ортофосфати - 4 ГДК (2008 р. - 1,9 ГДК ); марганець - 2,9 ГДК (2008 р. - 4,5 ГДК).
В межах м. Ромни на якість води в р. Сула впливають зворотні води очисних споруд ДП " Сток - Сервіс " ПП " Еліпс ". Не відповідають нормативам ГДК ( господарсько-побутове користування ) вміст завислих речовин - 1,2 ГДК, органіч-них речовин БСКп - 1,7 ГДК, ХСК - 1,2 ГДК.
Нижче м. Ромни з року в рік спостерігається хоча й незначне, але погіршен-ня якості води. Не відповідають нормативам ГДК (рибогосподарське водокористу-вання) вміст органічних речовин БСКп - 1,5 ГДК, ( 2008 р. - 2,6 ГДК); іонів амонію - 3,2 ГДК (2008 р. -2,6 ГДК); завислих речовин - 1,2 ГДК (2008 р. - 1,8 ГДК), розчинених ортофосфатів - 7,8 ГДК ( 2008 р. - 4,1 ГДК, іонів марганцю - 5 ГДК, іонів заліза загального _ 1,8 ГДК.
Зафіксовано перевищення ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування за показниками: БСКп - 1,5 ГДК , ХСК - 1,2 ГДК у рівчаку Безіменному, на якість води якого впливають зворотні води очисних споруд ВК -56.
На кордоні з Полтавською областю (с. Білогорілка Роменського району) перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано лише за двома показниками: розчинені ортофосфати - 5,7 ГДК (2008 р. - 1,8 ГДК), іони марганцю - 2 ГДК.

р. Псел
Річка Псел приходить на територію Сумської області з Курської області Росії.
Контроль річки в межах області вівся на 12 створах (8 - рибогосподарського, 4 - господарсько-побутового користування) та 18 створах (4 - рибогосподарського, та 14 - господарсько-побутового користування) на притоках Псла першого та другого порядку.
На кордоні з Росією (с. Миропілля Краснопільського району) фіксувався підвищений вміст розчинених ортофосфатів - 2,5 ГДК (2008 р. - 4,1 ГДК) , цинку - 5 ГДК ( 2008 р - без перевищень ), марганцю - 7,5 ГДК (2008 р. - 6 ГДК) для водойм рибогосподарського користування.
Територією області річка Псел протікає Краснопільським, Сумським та Лебединським районами.
Основні забруднювачі р. Псел розташовані в межах м. Суми. Вплив зворотних вод промислових та комунальних підприємств міста простежується в створі нижче м. Суми (с. Червоне Сумського району), де відмічається перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСКп - 2,2 ГДК (2008 р.-1,5 ГДК), розчинені ортофосфати - 4,8 ГДК (2008 р. - 5,9ГДК), нітрити - 2,3 ГДК (2008 р. - 1,9 ГДК ), іони амонію - 1,9 ГДК (2008 р. - 1,7 ГДК ), марганець - 9 ГДК (2008 р. - 12 ГДК), залізо загальне - 2,6 ГДК ( 2008 р. - 4,4 ГДК ).
На території Сумського району р. Псел зазнає впливу зворотних вод підприємства ТОВ " ВІТАМП" що має скид в р. Ільмень - притоку р. Псел 2 порядку. В створах нижче скиду № 1 з очисних споруд ТОВ " ВІТАМП" с. Сад на протязі року фіксувалося перевищення нормативів для водойм господарсько-побутового ко-ристування по органічним речовинам: БСКп - 1,6 ГДК; ХСК - 2,2 ГДК , розчине-ним ортофосфатам - 1,4 ГДК, іонам амонію - 1,4 ГДК, завислим речовинам - 1,2 ГДК, а нижче скиду № 2 з очисних споруд ТОВ " ВІТАМП" с. Ясени виявлено перевищення нормативів для водойм господарсько-побутового користування по органічним речовинам: БСКп - 1,9 ГДК; ХСК - 1,5 ГДК , іонам амонію - 2,7 ГДК.
На території Лебединського району р. Псел зазнає впливу зворотних вод від підприємств, що мають скиди в р. Вільшанку - притоку р. Псел 1 порядку, зокрема ДКП "Водоканал" м. Лебедин. В створах нижче скидів (№№ 1, 2) з очисних споруд ДКП "Водоканал" м. Лебедин на протязі року фіксувалося перевищення нормативів для водойм господарсько-побутового користування по органічним речовинам: БСКп - 1,8 ГДК (2008 р. - 2 ГДК), ХСК - 1,3 ГДК (2008 р. - 1,7 ГДК).
Взагалі навантаження на р. Псел та її притоки в порівнянні з 2008 роком зменшилася. Це пов'язано з тим, що підприємства , які мають скиди в річки працювали не на повну потужність. Тому деякі показники навіть знизились в порівнянні з минулим роком.
На кордоні з Полтавською областю (с. Кам'яне Лебединського району) якість води по основним інгредієнтам нижче нормативів для водойм рибогосподарського водокористування, окрім: БСКп - 1,8 ГДК (2008 р.- 2,5 ГДК); розчинених ортофосфатів - 5,4 ГДК (2008 р.- 4,9 ГДК), марганцю -6 ГДК (2008 р. - 21 ГДК), заліза загального - 1,7 ГДК ( 2008 р. - 3,6 ГДК ). Інші показники залишилась на рівні показників 2008 року.
Взагалі, для річок Псел та Сейм на території Сумської області притаманний підвищений вміст іонів марганцю та заліза за рахунок вимивання цих іонів з геоло-гічних пластів Курської магнітної аномалії, що місцями переходить на територію нашої області.

р. Десна
Річка Десна протікає на півночі області. Контрольні створи розташовані як на самій р. Десна (1 створ у с. Пирогівка Шосткинського району після впадіння р. Шостка), так і на її притоках - 34створи.
До басейну р. Десна входять притоки I порядку: Шостка, Івотка, Сейм; при-токи 2 та 3 порядку: Чаша, Вир, Єзуч, Есмань, Куколка.
У 2009 році в створі на р. Десна після впадіння в неї р. Шостка (с. Пирогівка Шосткинського району) були зафіксовані перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: розчинені ортофосфати - 2,5 ГДК (2008 р. - 3,2 ГДК); залізо загальне -2,9 ГДК (2008 р. - 2,7 ГДК); БСКп -1,4 ГДК (2008 р. - 1,3 ГДК); марганець - 4 ГДК( 2008 р. - 17 ГДК ).

р. Сейм - притока р. Десни 1 порядку
Річка Сейм - притока I порядку р. Десна. Основні її притоки на території області: р. Вир, р. Єзуч, р. Чаша, р. Куколка, .
Контроль якості води у р. Сейм проводився по 4 створам, які розташовані від кордону з Росією (с. Нові Вирки Білопільського району) до кордону з Чернігівською областю (с. Мельня Конотопського району), та по 18 створах на її притоках. Річка Сейм в межах Сумської області проходить територією Білопільського, Буринського, Путивльського, Кролевецького та Конотопського районів.
Якість води в прикордонному створі з Росією не відповідає нормативам ГДК по розчиненим ортофосфатам - 1,4 ГДК (2008 р. - 2,8 ГДК); БСКп - 1,4 ГДК (2008 р. - 1,3 ГДК); марганцю - 3,1 ГДК (2008 р. - 3,6 ГДК) для водойм рибогосподарського водокористування.
В створі нижче м. Путивль перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано тільки по розчиненим ортофосфатам - 1,4 ГДК (2008 р. - 3,1 ГДК), БСКп - 1,5 ГДК (2008 р. - 1,3 ГДК); марганцю - 2 ГДК (2008 р. - 2,8 ГДК).
На території Конотопського району річка Сейм зазнає впливу зворотних вод підприємств, що мають скиди в річки Єзуч та Куколка. Зокрема в межах м. Конотоп на якість води річки Єзуч впливають зворотні води очисних споруд КП ВУВКГ м. Конотоп і не відповідають нормативам ГДК для водойм господарсько - побутового користування такі показники: БСКп - 4,8 ГДК; амоній сольовий - 3,2 ГДК; ХСК - 3,5 ГДК, залізо загальне - 1,5 ГДК, а також зливові води ТОВ "Мотордеталь - Конотоп",зокрема такі показники: БСКп - 3,6 ГДК; амоній сольовий - 3 ГДК; ХСК - 2,6 ГДК, залізо загальне - 1,3 ГДК.
Незначний вплив зафіксовано на якість води в р. Куколка зворотними водами очисних споруд ДП МОУ "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" . Перевищення для водойм господарсько - побутового призначення становлять лише по вмісту органічних речовин - БСКп - 2 ГДК, ХСК - 1,6 ГДК.
Якість води у р. Єзуч нижче міста Конотоп погіршилась, у порівнянні з 2008 роком і не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського користу-вання за такими показниками: БСКп - 6,2 ГДК (2008 р. - 3 ГДК); амоній сольовий - 13,2 ГДК (2008 р. - 5 ГДК); нітрити - 1,3 ГДК (2008 р. - без перевищень), розчинені ортофосфати - 12,9 ГДК (2008 р. - 10,3 ГДК); завислі речовини - 1,7 ГДК (2008 р. - 1,2 ГДК); марганець - 23 ГДК (2008 р. - 12 ГДК), залізо загальне - 4,6 (2008 р. - 4,1 ГДК).
На виході річки Сейм з території Сумської області (кордон з Чернігівщиною, с. Мельня Конотопського району) на протязі року фіксували перевищення ГДК для водойм рибогосподарського користування по органічним речовинам БСКп - 1,6 ГДК ( 2008 р. - 1,1 ГДК), розчиненим ортофосфатам -3,2 ГДК (2008 р. - 3,5 ГДК), амонію сольовому - 1,4 ГДК ( 2008 р. - без перевищень ), марганцю - 2,5 ГДК ( 2008 р. - 3 ГДК ).

р. Шостка - притока р. Десни 1 порядку
Джерелами забруднення р. Шостка в звітному році є підприємства: КП ВУВКГ м. Шостка.
Якість води в р. Шостка вище м. Шостка відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського призначення за всіма показниками, окрім: заліза ияльного - 2,6 ГДК (2008 р. - 3,1 ГДК) та марганцю - 7,8 ГДК (2008 р. - 4 ГДК), розчинених ортофосфатів - 4,3 ( 2008 р. - без перевищень ). В порівнянні з минулим роком в цьому створі спостерігається збільшення вмісту розчинених ортофосфатів та марганцю.
В межах міста Шостки якість води у р. Шостка погіршується через скиди підприємств, але перевищень нормативів ГДК для водойм господарсько - побутово-го водокористування не відмічено.
Якість води в гирлі р. Шостка (с. Пирогівка Шосткинського району) перед впадінням у р. Десна згідно нормативів ГДК для водойм рибогосподарського при-значення мала перевищення за показниками: нітрити - 2,3 ГДК (2008 р. - 2,8 ГДК); БСКп -2,2 ГДК (2008 р. - 2,7 ГДК); розчинені ортофосфати - 12,6 ГДК (2008 р. - 11 ГДК); залізо загальне -4 ГДК (2008 р. - 2,9 ГДК); марганець - 6 ГДК (2008 р. - 5 ГДК).