20.01.2012

Інформація про стан довкілля за даними моніторингових спостережень у 2011 р.

Суб'єкти обласної системи моніторингу довкілля:
- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області;
- Державна екологічна інспекція в Сумській області;
- управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації;
- Сумська обласна санітарно-епідеміологічна станція;
- Сумське обласне управління водного господарства;
- Сумський центр "Облдержродючість";
- Сумський обласний центр з гідрометеорології;
- Сумське обласне головне управління земельних ресурсів;
- Сумське обласне управління лісового господарства;
- ОКАП "Сумиоблагроліс",
- Сумське обласне управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.

Спостереження за станом атмосферного повітря.
(за інформацією Сумського обласного центру з гідрометеорології).

Розташування стаціонарної мережі спостережень гідрометеорологічної станції на території області:
-моніторингові спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м. Суми проводились на трьох стаціонарних постах:
ПСЗ № 3 - м. Суми вул. Сумсько-Київських дивізій, 26;
ПСЗ № 4 - м. Суми вул. Харківська, 125;
ПСЗ № 5 - м. Суми вул. Металургів, 2.
-спостереження за рівнем радіаційного забруднення проводили авіаметеорологічні станції:
Дружба - смт. Дружба, Ямпільського р-ну, вул. Тельмана, 22;
Глухів - м. Глухів вул. Хреннікова, 2;
Конотоп - м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 104;
Ромни - м. Ромни , вул. Щорса, 93;
Лебедин - м. Лебедин, вул. Грушева, 5;
Авіаметстанція Суми - м. Суми, вул. Кірова, 168.

Спостереження за вмістом пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, аміаку, формальдегіду проводились щоденно на 3-х стаціонарних постах.
За грудень місяць відібрано 1205 проб атмосферного повітря.
Середньомісячні концентрації перевищували санітарні норми в атмосферному повітрі по пилу, формальдегіду в 1,3 рази та діоксиду азоту в 1,25 рази. Інші інгредієнти, що визначались, нижче або на рівні санітарних норм.
Перевищень максимально разових ГДК з жодної домішки не зафіксовано.
У порівнянні з попереднім місяцем забруднення атмосферного повітря міста по оксиду вуглецю збільшилося, пилу, діоксиду азоту зменшилося, а по діоксиду сірки, оксиду азоту, аміаку, формальдегіду залишилося на попередньому рівні.
Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря у грудні не спостерігалось.
Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря щоденно проводила авіаметеорологічна станція Суми. Радіаційний фон у грудні по м. Суми складав 12-15 мкР/год і не перевищував допустимих значень.

Водні ресурси Сумської області.

Сумська область розташована в північній частині України. На півночі і сході вона межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на півдні і південному сході - з Полтавською і Харківською, на заході - з Чернігівською областями України. Вся її територія знаходиться в басейні Дніпра у межах басейнів 4-х його приток 1-го порядку: Десни (45.5%), Сули (18.6%), Псла (23.4%) і Ворскли (12.5%).
Гідрографічна сітка Сумської області включає одну велику річку - Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей протягом 37 км, середні річки - Сейм (167 км у межах області), Клевень (124 км), Сулу (152 км), Псел (176 км), Хорол (60 км) і Ворсклу (122 км).
Крім того, в області налічується 1536 малих річок та струмків загальної довжиною 7170 км, у тому числі 195 річок завдовжки понад 10 км, 1001 водотік завдовжки від 1 до 10 км та 340 водотоків довжиною менше 1 км.
У Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею водної поверхні 10948 га загальним повним об'ємом 124.3 млн.м3 та 46 водосховищ загальною площею водної поверхні 4899.4 га та загальним повним об'ємом 102.7 млн.м3. В розташуванні ставків по території області є певна особли-вість. В північних районах області, в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі.
Прогнозні ресурси підземних вод у Сумській області становлять 1251.5 млн.м.3 на рік. Затверджені експлуатаційні запаси становлять 210.8 млн.м3 на рік. Питомі прогнозні ресурси на одного жителя складають 944 м3 на рік, експлуатаційні - 160 м3 на рік.
Забезпечення водними ресурсами Сумської області і її районів достатнє і більш-менш рівномірне. Як населення, так і усі галузі економіки області не відчувають проблем у забезпеченні як питною, так і технічною водою. Так, загальне споживання підземної (питної) води у області становить 29.5% її експлуатаційних запасів, у тому числі споживання води населенням 18.7%, а у промисловості та сільському господарстві 10.8%. Використання поверхневої (технічної) води становить 4.0% поверхневого стоку, що сформувався на території області.
У найближчій перспективі населення Сумської області і її економіка будуть у достатній мірі забезпечені водними ресурсами як у кількісному, так і у якісному плані.

За 12 місяців 2011 року було відібрано і проаналізовано 814 проб води, в яких виконано 11932 визначення. Проконтрольовано 162 водних об'єкта, в тому числі 25 річок і 137 ставків, в яких відібрано 479 проб води. Перевірено 58 підприємств, на яких проконтрольовано 44 скиди зворотної води у водойми, всього ж відібрано 211 проб зворотної води. Відібрано та проаналізовано 124 проби підземної води. За 12 місяців проконтрольовано 235 створів в 198 пунктах, із них : по затвердженій програмі - 16 пунктів та 26 створів
Результати проведених досліджень на основних річках області свідчать про наступне:

р. Ворскла
Ріка Ворскла на території Сумської області у 2011 р. контролювалася в 2 створах рибогосподарського водокористування. Було відібрано та проаналізовано 8 проб води.
У створі на кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико-Писарівського району) всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: фосфати - 3,3 ГДК (2010 р. - 2,4 ГДК); органічні речовини - БСК5 - 1,1ГДК (2010 р. - 1,3ГДК); марганець - 4,7ГДК (2010 р. - 4,2ГДК), залізо загальне - 1,4ГДК ( 2010 р. - 1,5 ГДК ).
На території Велико- Писарівського району р. Ворскла не зазнає впливу зворотних вод підприємств.
Підприємства Тростянецького району скидають свої зворотні води до р. Боромля, притоки 1-го порядку р. Ворскли, та рівчака Безіменного, притоки 2-го по-рядку р. Ворскли. Очисні споруди КП "Тростянецькомунсервіс" м. Тростянець працюють недостатньо ефективно, тому їх зворотні води впливають на якість води у рівчаку Безіменному.
Протягом останніх років озеро Ігнатенкове, що через систему канав та малих річок зв'язано з р. Ворскла, забруднюється зворотними водами, які виходять після очисних споруд ДП "Водоочистка" ТОВ "Водоторгприлад" м. Охтирка та філії "Охтирський сиркомбінат" ПП "Рось".
Далі річка Ворскла тече по сільській місцевості без відчутного антропогенного навантаження. На кордоні з Полтавською областю (с. Куземин, Охтирського району) перевищення нормативів для водойм рибогосподарського користування фіксувалося за показниками: БСК5 - 1,1 ГДК (2010 р. -1,7 ГДК ), фосфати - 2,1ГДК (2010 р. - 4,5 ГДК), марганець - 3,9ГДК (2010 р. - 3,5ГДК), залізо загаль-не - 2,7ГДК ( 2010 р. -1,7ГДК).
У створі с. Климентово Охтирського району відзначалися перевищення нормативів для водойм рибогосподарського користування за показниками: залізо загальне - 1,6ГДК.

р. Псел
Річка Псел приходить на територію Сумської області з Курської області Росії.
Контроль річки в межах області вівся на 4 створах рибогосподарського, 2 - господарсько - побутового користування.
На кордоні з Росією (с. Миропілля, Краснопільського району) фіксувався підвищений вміст БСКп -1,6ГДК, фосфатів - 5ГДК (2010 р. - 3 ГДК) , марганцю - 8ГДК (2010р. - 3,5 ГДК), аніонів ПАР - 4,6ГДК для водойм рибогосподарського користування.
Територією області річка Псел протікає Краснопільським, Сумським та Лебединським районами.
В створі вище м. Суми (с.Чернеччина, Сумського району) відмічається перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСКп- 1,4ГДК, фосфати - 2ГДК (2010 р. - 2,7ГДК), марганець - 8,2ГДК (2010 р. - 7,2ГДК), залізо загальне - 1,5ГДК (2010 р. - 2,3ГДК).
Основні забруднювачі р. Псел розташовані в межах м. Суми. Вплив зворотних вод промислових та комунальних підприємств міста простежується в створі нижче м. Суми (с. Червоне, Сумського району), де відмічається перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСКп - 1,4 ГДК (2010 р.-1,6 ГДК), фосфати - 2 ГДК (2010 р. - 3,5ГДК), нітрити - 2,8ГДК (2010 р. - 2,5ГДК ), іони амонію - 2,4 ГДК (2010 р. - 1,4ГДК ), марганець - 6 ГДК (2010 р. - 7,5ГДК), залізо загальне - 2,5 ГДК ( 2010 р. - 3,5 ГДК ).
Взагалі навантаження на р. Псел та її притоки, в порівнянні з 2010 роком, зменшилася. Це пов'язано з тим, що підприємства , які мають скиди в річки працювали не на повну потужність. Тому деякі показники навіть знизились в порівнянні з минулим роком і відповідають нормативам господарсько-побутового во-докористування.
На кордоні з Полтавською областю (с. Кам'яне, Лебединського району) якість води по основним інгредієнтам нижче нормативів для водойм рибогосподарського водокористування, окрім: фосфатів - 1,9 ГДК (2010 р.- 2,2 ГДК), марганцю -8ГДК (2010 р. - 11ГДК).
У створах вище та нижче скиду ВАТ "Сумихімпром" спостерігалось перевищення нормативів ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування за показниками: фосфати - 3,5ГДК (2010 р. - 10ГДК), марганець - 9,5ГДК (2010р. - 5ГДК), залізо загальне - 2,4ГДК (2010 р. - 1,8ГДК), аніони ПАР - 6,3ГДК (2010р. - 1,4ГДК), нітрити - 2ГДК.
Взагалі для річок Псел та Сейм на території Сумської області притаманний підвищений вміст іонів марганцю та заліза за рахунок вимивання цих іонів з геологічних пластів Курської магнітної аномалії, що місцями переходить на територію нашої області.

р. Сула
Річка Сула бере свій початок на території Сумської області, проходить Білопільським, Недригайлівським та Роменським районами.
Контроль за якістю води у звітному році проводився на 3 створах річки Сули рибогосподарського водокористування. Було відібрано та проаналізовано 8 проб води.
В контрольних створах вище та нижче скиду з очисних споруд КП "Недригайлівводосервіс" якість води за основними показниками відповідала нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування.
У створі вище м. Ромни всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: фосфати - 1,3 ГДК (2010 р. - 2,5 ГДК ); БСК - 1,1ГДК (2010р. - 1,4ГДК), марганець - 3,2 ГДК (2010 р. - 4ГДК), залізо загальне - 1,2ГДК (2010р. - 1,2ГДК).
В межах м. Ромни на якість води в р. Сула впливають зворотні води очисних споруд ДП " Сток - Сервіс" " ПП " Еліпс".
Нижче м. Ромни спостерігається, хоча й незначне, але покращення якості води. Не відповідають нормативам ГДК (рибогосподарське водокористування) вміст органічних речовин БСКп - 1,2 ГДК, ( 2010 р. - 2,1 ГДК); фосфатів - 1,4ГДК ( 2010 р. - 3,3 ГДК), іонів марганцю - 4,2 ГДК ( 2010 р. - 4,7ГДК), іонів заліза загального - 1,2ГДК ( 2010 р. - 1,3ГДК).
На кордоні з Полтавською областю (с. Білогорілка, Роменського району) перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано за показниками: вміст органічних марганцю - 4,2ГДК ( 2010 р. - 3,7ГДК).

р. Десна
Р. Десна протікає на півночі області. Контрольний створ розташований на самій р. Десна у с. Пирогівка Шосткинського району після впадіння р. Шостка.
До басейну р. Десна входять притоки I порядку: Шостка, Івотка, Сейм; притоки 2 та 3 порядку: Чаша, Вир, Єзуч, Есмань, Куколка.
У 2011 році в створі на р. Десна після впадіння в неї р. Шостка (с. Пирогівка, Шосткинського району) були зафіксовані перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: фосфати - 4,3ГДК (2010 р. - 2,6ГДК); залізо загальне -4,3 ГДК (2010 р. - 5,5 ГДК); марганець - 10ГДК; іони амонію - 1,6ГДК.

Басейн р. Десна (р. Шостка - притока р. Десни 1 порядку)
Джерелами забруднення р. Шостка в звітному році є підприємства: КП ВУВКГ м. Шостка та ВО "Зірка". Якість води перевірялась у 5 створах: 4 - рибогосподарського та 1 - господарсько-побутового призначення.
Якість води в р. Шостка вище м. Шостка відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського призначення за всіма показниками, окрім: заліза загального - 4,3ГДК (2010 р. - 5 ГДК) , фосфатів - 1,1ГДК ( 2010 р. - 1,3ГДК ), іонів амонію -1,4ГДК.
В межах міста Шостки якість води у р. Шостка погіршується через скиди підприємств. Спостерігались перевищення нормативів ГДК для водойм господарсько - побутового водокористування: марганцю - 1,2ГДК, залізо загальне - 1,8ГДК.
Якість води в гирлі р. Шостка (с. Пирогівка, Шосткинського району) перед впадінням у р. Десна згідно нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення мала перевищення за показниками: нітрити - 1,8ГДК (2010 р. - 13 ГДК); БСКп -1,1ГДК (2010 р. - 1,7 ГДК); фосфати - 6,3ГДК (2010р. - 8 ГДК); залізо за-гальне - 3,1ГДК (2009 р. - 4,1 ГДК); марганець - 10ГДК (2010 р. - 1,7ГДК).

Басейн р. Десна (р. Івотка- притока р. Десни 1 порядку)
Якість води в р. Івотка вище с. Ображіївка відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського призначення за всіма показниками, окрім: іонів амонію - 1,5ГДК, заліза загального - 6ГДК (2010 р. - 2ГДК), марганцю - 16ГДК (2010р. - 12ГДК). У створі нижче с. Ображіївка були зафіксовані перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСК - 2ГДК, залізо загальне - 6,4ГДК (2010 р. - 1,7ГДК), марганцю - 18ГДК, фосфатів - 2,1ГДК (2010 р. - 1,3ГДК).

Басейн р. Десна (р. Сейм- притока р. Десни 1 порядку)
Річка Сейм - притока I порядку р. Десна. Основні її притоки на території області: р. Вир, р. Єзуч, р. Чаша, р. Куколка .
Контроль якості води у р. Сейм проводився по 4 створам, які розташовані на кордоні з Росією (с. Нові Вирки, Білопільського району), на кордоні з Чернігівською областю (с. Мельня, Конотопського району), вище та нижче м. Путивль.
Річка Сейм в межах Сумської області проходить територією Білопільського, Буринського, Путивльського, Кролевецького та Конотопського районів.
Якість води в прикордонному створі з Росією не відповідає нормативам ГДК по нітритам - 1,6ГДК; БСКп - 1,3 ГДК (2010 р. - 2,2 ГДК); марганцю - 6 ГДК (2010 р. - 11 ГДК) для водойм рибогосподарського водокористування.
В створі вище м. Путивль перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано по марганцю - 5ГДК (2010 р. - 7ГДК).
В створі нижче м. Путивль перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано тільки по фосфатам - 1,3ГДК (2010 р. - 4,3ГДК), марганцю - 6,5ГДК (2010 р. - 8ГДК).
В створі на кордоні з Чернігівською областю спостерігалось перевищення показників для водойм рибогосподарського водокористування по: фосфатам - 1,5ГДК ( 2010 р. - 2,3 ГДК), залізу загальному - 1,2ГДК ( 2010 р. - 1,6ГДК), марганцю - 2ГДК ( 2010 р. - 10ГДК).
На території Конотопського району річка Сейм зазнає впливу зворотних вод підприємств, що мають скиди в річки Єзуч та Куколка.

Басейн р. Десна (р. Єзуч- притока р. Десни 2 порядку)
Контроль якості води у р. Єзуч проводився по 2 створам.
Якість води у р. Єзуч нижче міста Конотоп не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського користування за такими показниками: БСКп - 5,5ГДК (2010 р. - 3,5ГДК); амоній сольовий - 12 ГДК (2010 р. - 7,2ГДК); нітрити - 1,8ГДК (2010 р. - 1,5ГДК), фосфати - 16 ГДК (2010 р. - 10ГДК); марганець - 1,9 ГДК (2010р. - 23 ГДК); залізо загальне - 30ГДК (2010 р. - 4,6 ГДК).
У створі вище м. Конотоп якість води не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського користування за такими показниками: амоній сольо-вий -2ГДК (2010 р. - 3,2ГДК), БСК - 2ГДК (2010 р. - 3,7ГДК), фосфати - 4,2ГДК (2010 р. - 6,9ГДК), аніони ПАР - 3ГДК, марганець - 2,5ГДК (2010 р. - 17ГДК).

Контроль грунтів
(за даними центру "Облдержродючість").

Агрохімічна паспортизація у 2011 році проводилася в 2-х районах: Роменському та Недригайлівському. Всього обстежено 145,2 тис.га сільськогосподарських угідь.
Відібрано й проаналізовано 2573 зразки грунту на вміст важких металів. Результати свідчать, що вміст свинцю в грунті господарств Роменського району становив - 2,5 - 11,4 мг/кг, Недригайлівського - 4,4 - 9,7 мг/кг; а вміст кадмію в Роменсько-му - 0,10- 0,66 мг/кг, Недригайлівському - 0,13 - 0,53 мг/кг.
Також було відібрано й проаналізовано 1342 зразків на вміст залишкових кількостей ДДТ і ГХЦГ. Аналізи свідчать, що вміст ДДТ і ГХЦГ в грунті впродовж років, які пройшли після відмови від їх застосування, значно зменшився. Так, якщо в 2003 році кількість зразків забруднених ДДТ була 4,5 % (142 зразки), то в 2011 році їх кількість становила всього 3,5 % або 47 зразків з 1342 проаналізованих (табл. 4), а забруднених із вмістом вище ГДК не виявлено.
За даними обстеження 2011 року випадки забруднення грунту ДДТ були виявлені в господарствах Роменського району - в 34 пробах, вміст його становив в середньому 0,036 мг/кг; Недригайлівському - в 13 пробах вміст - 0,032 мг/кг.
Уміст нітратів і важких металів в пробах води, відібраних в річках, ставках і озерах Сумської області (всього відібрано 18 проб) не перевищував гранично допустимих концентрацій.
Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. За даними уточнюючого обстеження 2006-2010 років площа забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 7,1 тис.га. Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам (радіоактивний роспад, фіксація і переросподіл радіонуклідів в грунті).
Вміст радіонуклідів, важких металів та нітратів, в продукції, вирощеній на полях господарств області, не перевищував гранично допустимих концентрацій.
Радіаційний фон по області становив 10-18 мкР/год.

Контроль грунтів
(за даними Державної екологічної інспекції у Сумській області ).

Протягом року були проаналізовані проби грунту на полігонах ТПВ в м. Глухів, м. Путивль, м. Охтирка, м. Тростянець, смт. Велика Писарівка, м. Краснопілля, м. Суми. В пробах грунту, відібраних в санітарно-захисних зонах полігонів, перевищень по вмісту важких металів не виявлено.