20.07.2010

Інформація про стан довкілля за даними моніторингових спостережень за IІ кв. 2010 р.

Суб'єкти обласної системи моніторингу довкілля:
- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області;
- Державна екологічна інспекція в Сумській області;
- управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації;
- Сумська обласна санітарно-епідеміологічна станція;
- Сумське обласне управління водного господарства;
- Сумський центр "Облдержродючість";
- Сумський обласний центр з гідрометеорології;
- Сумське обласне головне управління земельних ресурсів;
- Сумське обласне управління лісового господарства;
- ОКАП "Сумиоблагроліс",
- Сумське обласне управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.

Спостереження за станом атмосферного повітря.
(за інформацією Сумського обласного центру з гідрометеорології).

Розташування стаціонарної мережі спостережень гідрометеорологічної станції на території області:
- моніторингові спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м. Суми проводились на трьох стаціонарних постах:
ПСЗ № 3 - м. Суми вул. Сумсько-Київських дивізій, 26;
ПСЗ № 4 - м. Суми вул. Харківська, 125;
ПСЗ № 5 - м. Суми вул. Металургів, 2.
- метеостанції:
Дружба - смт. Дружба, Ямпільського р-ну, вул. Тельмана, 22;
Глухів - м. Глухів вул. Хреннікова, 2;
Конотоп - м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 104;
Ромни - м. Ромни , вул. Щорса, 93;
Лебедин - м. Лебедин, вул. Грушева, 5;
Авіаметстанція Суми - м. Суми, вул. Кірова, 168.
Спостереження за вмістом пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, аміаку, формальдегіду проводились щоденно на 3-х стаціонарних постах.
За червень відібрано 799 проб атмосферного повітря.
Середньомісячні концентрації по м.Суми перевищували санітарні норми в атмосферному повітрі по пилу, діоксиду азоту в 1,3 рази та по формальдегіду в 1,4 рази. Інші інгредієнти, що визначались, нижче санітарних норм.
Максимальна концентрація діоксиду азоту перевищувала максимально разову ГДК в 1,4 рази 7 червня по вул. Металургів, 2 при південному напрямку вітру швидкістю 1 м/с; в 1,3 рази 12 червня по вул. Сумсько-Київських дивізій, 26 та вул. Харківській, 125 при південно-західному напрямку вітру швидкістю 6 м/с.
Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК становила по діоксиду азоту 9%.
У порівнянні з попереднім місяцем забруднення атмосферного повітря міста по діоксиду та оксиду азоту збільшилось, пилу, діоксиду сірки, оксиду вуг-лецю, аміаку, формальдегіду утримувалось майже на одному рівні.
Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря у червні не спостерігалось.
Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря щоденно проводила авіаметеорологічна станція Суми. Радіаційний фон у червні по м. Суми складав 11-13 мкР/год і не перевищував допустимих значень.

Водні ресурси Сумської області.

Сумська область розташована в північній частині України. На півночі і сході вона межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на півдні і південному сході - з Полтавською і Харківською, на заході - з Чернігівською областями України. Вся її територія знаходиться в басейні Дніпра у межах басейнів 4-х його приток 1-го порядку: Десни (45.5%), Сули (18.6%), Псла (23.4%) і Ворскли (12.5%).
Гідрографічна сітка Сумської області включає одну велику річку - Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на протязі 37 км, середні річки - Сейм (167 км у межах області), Клевень (124 км), Сулу (152 км), Псел (176 км), Хорол (60 км) і Ворсклу (122 км).
Крім того, в області налічується 1536 малих річок та струмків загальної довжиною 7170 км, у тому числі 195 річок завдовжки понад 10 км, 1001 водо-тік завдовжки від 1 до 10 км та 340 водотоків довжиною менше 1 км.
У Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею водної поверхні 10948 га загальним повним об'ємом 124.3 млн.м3 та 46 водосховищ загальною площею водної поверхні 4899.4 га та загальним повним об'ємом 102.7 млн.м3. В розташуванні ставків по території області є певна особли-вість. В північних районах області, в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі.
Прогнозні ресурси підземних вод у Сумській області становлять 1251.5 млн.м.3 на рік. Затверджені експлуатаційні запаси становлять 210.8 млн.м3 на рік. Питомі прогнозні ресурси на одного жителя складають 944 м3 на рік, експлуатаційні - 160 м3 на рік.
Забезпечення водними ресурсами Сумської області і її районів достатнє і більш-менш рівномірне. Як населення, так і усі галузі економіки області не відчувають проблем у забезпеченні як питною, так і технічною водою. Так, загальне споживання підземної (питної) води у області становить 29.5% її експлуатаційних запасів, у тому числі споживання води населенням 18.7%, а у промисловості та сільському господарстві 10.8%. Використання поверхневої (технічної) води становить 4.0% поверхневого стоку, що сформувався на території області.
У найближчій перспективі населення Сумської області і її економіка будуть у достатній мірі забезпечені водними ресурсами як у кількісному, так і у якісному плані.

Протягом ІІ кварталу представниками лабораторії Сумського облводгоспу відібрано та проаналізовано 23 проби води з 9 відкритих поверхневих водойм.
За результатами аналітичного контролю виявлені перевищення ГДК по Са-нПін №4630-88 у р. Єзуч за такими показниками: ХСК в 2,4 рази, БСК в 1,7-2,4 ра-зи, заліза загального в 1,8-2,0 рази та марганцю в 2,6-3,1 рази. За переліком ОБУВ шкідливих речовин у воді рибогосподарських водоймищ були виявлені пе-ревищення в р. Сейм (с. Тьоткіне) по ХСК - 1,2 рази, фосфат-іон - 4,2 рази, марга-нцю - 2,9 рази ; в р. Псел ( с. Горналь) по фосфат - іон - 4,55 рази, залізу загаль-ному - 1,6 рази, марганцю - 2,9 рази.
Північна частина Сумської області знаходиться у зоні Полісся, де протіка-ють такі ріки як Десна, Сейм та їх притоки: р. Знобівка, р. Бобрик, р.Івотка, р. Клевень, р. Шостка. Річки Знобівка та Бобрик протікають по заплавах, які скла-дені глибокими торф'яниками та супісками.
На період відбору проб води у р. Бобрик та р. Знобівка відмічався підвище-ний рівень заліза та органічних сполук. Це явище обумовлено вимиванням органі-ки та сполук, які містять залізо (лімоніт), за рахунок атмосферних опадів, які сприяли підвищенню їх вмісту у воді р. Знобівка та р.Бобрик.
У ІІ кварталі 2010 р. у річках області підвищеним (по СанПіН) був вміст органічних сполук та марганцю у наступних створах: р. Івотка, р. Шостка, р.Клевень. Це говорить про стійке накопичення забруднення водотоків, які не промились паводковими водами. Перевищення ГДК були незначні.
Результати проаналізованих проб води вказують на те, що стан водотоків оцінюється як задовільний. Стан даних водойм залишаєшся без суттєвих змін.
Будо відібрано 6 проб води спільно з представниками Російської Федерації. Відбори проб води з транскордонних водних об'єктів та їх обстеження (р.Ворскла, р. Ворсклиця, р. Сейм, р. Псел) спільно з представниками ФДУ " УЕ Бєлгородсь-кого водосховища" Бєлгородської області Російської Федерації виявили незначні перевищення по ХСК, що обумовлено проходженням весняного паводку ( вихід рік на заплави). Стан даних водойм залишаєшся без суттєвих змін та оцінюється як задовільний . За результатами аналітичного контролю виявлені перевищення ГДК зведеного переліку ОБУВ шкідливих речовин у воді рибогосподарських водоймищ у р. Ворскла по нітрит-іон - 1,4 рази, фосфат-іон - 2,6 рази, залізу загальному - 2,7 рази, марганцю - 8,6 рази ; в р. Ворсклиця по фосфат - іон - 5,0 рази, залізу загаль-ному - 1,9 рази, марганцю - 7,5 рази.
Відбори проб води з транскордонних водних об'єктів та їх обстеження (р.Бобрик, р.Знобівка, струмок Знаменка) спільно з представниками Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області Російської Федерації. Струмок Знаменка та р. Знобівка знаходяться під впливом антропогенного навантаження скиду господарсько - побутових вод з очисних споруд смт. Біла Береза.
У транскордонних створах струмок Знаменка (смт. Біла Береза) та річка Знобівка (нижче впадіння струмка Знаменка) виявлені перевищення ГДК по ХСК: в 3,7 та 3,8 рази, БСК5 : в 2,1 та 2,8 рази, нітрит-іон - 1,2 рази, фосфат-іон - 3,55 та 3,0 рази, залізу загальному 7,9 та 9,5 рази, марганцю - 8,6 та 11,5 рази відповідно. У р. Бобрик (с. Зерново, нижче м. С- Буда) виявлені перевищення за такими показниками: ХСК в 1,3 рази, фосфат-іон - 1,6 рази, залізу загальному - 8,5 рази, марга-нцю - 10,0 рази.
Стан даних водойм залишаєшся без суттєвих змін та оцінюється як задовіль-ний. Збіжність результатів вимірювань задовільна.
Відібрані проби води із р. Ворскла, р. Ворсклиця, р. Клевень, р. Сейм та р.Псел були підготовлені до радіологічного контролю та надіслані до лабораторії Дніпровського БУВР для аналізу.

Аналіз якості водних об'єктів на території області
(за даними Державної екологічної інспекції в Сумській області).

За ІІ квартал 2010 року відібрано і проаналізовано 26 проб води з 6 поверхневих водойм.

р. Ворскла
У р. Ворскла на кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико - Писарівського району) у другому кварталі зафіксовано зменшення вмісту ортофосфатів - 2,5 ГДК. Вміст органічних речовин (БСКп) та марганцю не перевищував допустимих показників для водойм рибогосподарського користування. Вміст заліза загального збільшився, у порівнянні з І кварталом, до 1,6 ГДК. Інші гідрохімічні показники - нижче нормативних.
На виході з території Сумщини (с. Куземин Охтирського району) вміст орга-нічних речовин та заліза загального не перевищував нормативні. Спостерігалось перевищення вмісту ортофосфатів - 4 ГДК та марганцю - 1,5 ГДК. Інші показники - нижчі за нормативні для водойм рибогосподарського водокористування.

р. Сула
Річка Сула бере свій початок на території Сумської області, проходить Білопільським, Недригайлівським та Роменським районами.
Вище м. Ромни р. Сула мала перевищення вмісту ортофосфатів - 3 ГДК за нормативами рибогосподарського водокористування, тобто вміст ортофосфатів в порівнянні з І кварталом 2010 року залишився без змін. Зафіксовані перевищен-ня вмісту заліза загального - 1,3 ГДК та марганцю - 5 ГДК.
У створі на кордоні з Полтавською областю (c. Білогорілка Роменського ра-йону) рівень забруднення р. Сули знизився - до 2,6 ГДК (ортофосфати). Інші показники - нижче нормативних для водойм рибогосподарського водокористування.

р. Псел
Річка Псел приходить на територію Сумської області з Курської області Росії.
На кордоні з Росією у р. Псел (с. Миропілля) зафіксовано перевищення за нормативами для водойм рибогосподарського водокористування по фосфатам - 2,6 ГДК, залізу - 2 ГДК та марганцю 12 ГДК, що більше відповідних показників за минулий квартал. Перевищень по іншим показникам взагалі не зафіксовано.
В усіх створах по р. Псел лишається підвищеним вміст марганцю (від 10 до 13 ГДК). Вміст розчинених ортофосфатів знизився до 2,6 ГДК. Спостерігається перевищення за залізом загальним - 2 ГДК та аніонами ПАР - 2 ГДК. Інші показники - в межах нормативів для водойм рибогосподарського водокористування.

Басейн р. Десна (р. Єзуч- притока р. Десни 1 порядку)
У р. Єзуч у створі вище міста Конотоп зафіксовано перевищення за нормативами для водойм рибогосподарського водокористування: розчинені ортофосфати - 5,5 ГДК, залізо загальне - 4,4 ГДК, органічні речовини (БСКп) - 3,1 ГДК, марганець - 18 ГДК. Після проходження через місто забрудненість річки підвищилась і річка Єзуч мала перевищення за нормативами для водойм рибогосподарського во-докористування по: ортофосфатам - 11 ГДК; марганцю - 26 ГДК; залізу загальному - 4,8 ГДК.
Інші показники - нижчі за нормативи для водойм рибогосподарського водокористування.
Кисневий режим на всіх річках області за звітний період - в межах дозволених нормативів.

Басейн р. Десна (р. Сейм - притока р. Десни 1 порядку)
На протязі всієї річки Сейм в межах Сумської області зафіксовані перевищення вмісту ортофосфатів від 3 до 7 ГДК, марганцю - 11-13 ГДК. В створі вище м. Конотоп зафіксовано перевищення вмісту заліза загального - 1,5 ГДК. На кордоні з Росією вміст ортофосфатів склав - 10 ГДК, а марганцю - 15 ГДК. Інші показники - в межах нормативів для водойм рибогосподарського водокористування.